Культурні мапи

cult map

Як ефективно використовувати наявні культурні ресурси вашого міста? Як визначити перешкоди для розвитку і як їх подолати? Яким чином можливо створити культурний простір, відкритий для різних соціальних і вікових груп? Намагаючись дати просту відповідь на складні запитання, Центр культурного менеджменту ініціював проект з культурного мапування в семи містах України в рамках створення Української мережі культури.

Культурне мапування – це процес збору, зведення і аналізу інформації про наявні культурні ресурси у спільноті. Культурне мапування проводить «інвентаризацію» культурних ресурсів, що дає можливість визначити прогалини і сфери потенційних часових, людських, фінансових інвестицій. Важливим принципом цього методу аналізу культури є залучення не лише експертів, а й усіх зацікавлених. В Україні вперше такий метод на рівні міста застосував Центр культурного менеджменту у Львові у 2008 році. Для аналізу було використано методологію, розроблену проектом Creative cities Canada

Метод культурного мапування налічує декілька етапів:

1. Ідентифікація організацій та осіб, важливих для культури міста, а також аналіз усіх наявних ресурсів культури.

2. Визначення потреб мешканців і пропозицій наявних закладів культури, аналіз їхньої відповідності. Окреслення зв’язків між організаціями та особами, підрахунок відвідуваності заходів та установ.

3. Презентація результатів та рекомендацій перед громадою.

У рамках проекту Української мережі культури в Україні з квітня 2012 по березень 2013 року культурне мапування проводять у семи містах України – Луганську (СТАН), Мелітополі (Мелітопольський краєзнавчий музей), Дніпропетровську (Творче місто), Миколаєві (Арт-Оптимісти), Одесі (Youth Unit of Artists), Херсоні (Тотем) та Луцьку (Арт-Ефект).

Ярослав Мінкін (учасник проекту): Головний наш ворог – це впевненість багатьох людей, що у Луганську не може бути нічого цікавого за визначенням, бо це нудне провінційне місто. Зруйнувати цей стереотип – наша мета на сьогодні.

Юлія Овчаренко (учасниця проекту): Перед тим, як прагнути змін, треба визначити, що ми маємо зараз і в якому напрямку краще рухатись далі. Важливо актуалізувати інформацію про стан культури в місті хоча б раз на 5 років.

Дмитро Зубенко (учасник проекту): Культурне мапування є дієвою маркетингової стратегією. Дніпропетровськ до 1990-х років був закритим містом. Чи весь потенціал міста використано для створення образу культурного міста? Вдале позиціонування Дніпропетровська, як культурного міста, міста, де розбудовувалася космічна галузь, може стати новим іміджем нашого краю, дозволить мешканцям по-новому поглянути на нього. Культурне мапування дає можливість зібрати в єдине потенціал міста, та за умови підтримки з боку влади зберегти історичні традиції та впровадити нові проектні можливості «в життя».

Створення культурних мап відбувається за підтримки Європейського культурного фонду та методологічної підтримки від Центру культурного менеджменту. Відслідковувати процес створення культурних мап у семи містах можна на сайті Української мережі культури.